Місто Баку - одне з найдавніших міст Азербайджану. Назва міста означає "місто вітрів". Герб Баку – три смолоскипи на тлі морських хвиль. Азербайджан здавна називають «Країною вогнів», і Баку з його природними вогнями – свого роду символ.

Баку - центр Азербайджанської Республіки, її промисловості та культури. Тут зосереджено понад половину міського населення країни. Населення міста на 1 січня 2003 року складає 1827,5 тисячі осіб, а з урахуванням біженців (93,4 тис. чол.) та вимушених переселенців (153,4 тис. чол.) – 2074,3 тисячі осіб. Територія Баку – 192 тисячі гектарів, історичний центр міста – Фортеця – займає 21,5 гектара. Баку розкинувся на весь Апшеронський острів і навіть за його межами. Баку омивається Каспійським морем. На Каспії є безліч дрібних островів (Беюк-зіре, Даш-зіре, Зенбіль, Сенгі Муган, Чикіл, Гарасу, Хере-зіре, Чилов, Піраллахи, Гнат Даш та ін.). Вони утворюють Бакинський архіпелаг.

Сучасний Баку – впорядковане місто з розвиненою інфраструктурою, яке органічно поєднує своє минуле та сьогодення. У ньому злилися Європа та Азія, західна та східна культура. Різноманітність історичних пам'яток – яскраве тому підтвердження. У найдавнішій частині міста - Фортеці "Ічері Шехер" ("Внутрішнє місто") знаходиться цілий комплекс унікальних стародавніх споруд. Тут створено історико-архітектурний музей – заповідник, куди входить ансамбль Палацу Ширваншахов (XV століття). На території фортеці розташована Дівоча вежа (XII століття). За своїми архітектурними особливостями Дівоча вежа – єдина на Сході. Особливий інтерес викликає храм вогнепоклонників «Атешгях», розташований за 30 км від Баку. Храм було збудовано дома древнього святилища вогнепоклонників – зороастрійців.

Унікальні наскельні стародавні зображення, залишені первісними людьми на стінах печер, скелях та кам'яних брилах, можна спостерігати у державному історико-мистецькому заповіднику Гобустан (60 км від Баку).
У Баку Ви також зможете познайомитися з чудовими зразками західноєвропейської архітектури кінця XIX - початку XX століття, чудовими зразками архітектури 30-80 років XX століття.
Баку – найбільший культурний центр. Свого часу саме тут підняв завісу перший на мусульманському Сході національний театр, і прозвучала перша опера, почала видаватися перша азербайджанська газета, відкрито першу азербайджанську бібліотеку-читальню. В даний час в Баку є велика кількість музеїв, а на любителів розваг чекають незліченні клуби, кінотеатри, театри, ресторани. Реставровано концертний зал Бакінської Філармонії, працюють аквапарки, стадіони, спортивні комплекси, центри відпочинку та розваг, затишні кафе та бари. У численних ресторанах готують страви національної кухні, а також страви різних кухонь світу - італійської, французької, російської, грузинської, мексиканської, китайської та ін. Цікаве вечірнє та нічне життя міста. У розважальних центрах, ресторанах, на дискотеках та в барах звучить жива музика. Сучасний Баку рясніє високими новобудовами.

Баку – найбільший індустріальний центр. Це найстаріші нафтові промисли, знамениті Нафтові Камені, унікальний завод глибоководних основ, потужні кранові судна, сучасні плавучі бурові установки... технічний прогрес.
Баку – великий транспортний вузол. Чільне місце по вантажообігу належить морському торговому порту. Авіалініями Баку пов'язаний з багатьма столицями та містами світу (Парижем, Лондоном, Франкфуртом, Стамбулом, Анкарою, Тегераном, Москвою, Санкт-Петербургом, Києвом, Тбілісі, Ташкентом, Алма-Атою та ін.).
Від Баку відходять залізничні лінії до Грузії, Росії, Ірану. Столиця Азербайджану, завдяки своєму географічному розташуванню, є важливим центром на перетині Великого шовкового шляху.
Містами-побратимами Баку є Ізмір (Туреччина), Неаполь (Італія), Дакар (Сенегал), Сараєво (Боснія та Герцеговина), Бордо (Франція), Басра (Ірак), Х'юстон (США) та Майнц (Німеччина). Ласкаво просимо до нашого гостинного міста!
Сумгайіт - місто (з 1949) в Азербайджані, на узбережжі Каспійського моря, за 30 км на північ від столиці Азербайджану - Баку. Залізнична станція. 259 тис. мешканців (1991).
Хімічна (ПО "Органічний синтез", "Хімпром"), металургійна (трубопрокатний, алюмінієвий заводи), машинобудівна, легка, харчова промисловість. Існує музей історії міста, Театр.

Апшеронський півострів, на якому розташований Баку та його передмістя, - це сухі субтропіки зі спекотним сонячним літом і короткою м'якою зимою. Розташовуючись на одній широті з Грецією та Італією, Абшерон відрізняється вищою середньорічною температурою та меншою кількістю опадів. Каспійське море на цій широті не замерзає, тому бакинський морський порт функціонує цілий рік. Середня річна температура Баку і земної кулі збігаються до десятих часток (14,2 ° С). Влітку температура повітря досягає 35-40°С. Абсолютний максимум температури піднімається до 41-43 °С. За кількістю ясних днів (264) Апшерон посідає перше місце на Кавказі. Кількість годин сонячного сяйва становить 2200-2400 годин/рік. Абшеронський півострів відрізняється високою величиною випаровуваності, що сягає 1000-1200 мм на рік. Осінь тут значно тепліша за весну, наприклад, листопад має таку ж температуру, як квітень. Особливо сильних морозів немає, але до -10° термометр падає нерідко, хоч і надовго. Іноді випадає сніг. За кількістю опадів Абшерон посідає останнє місце на Кавказі (від 180 мм до 322 мм). Найбільше опадів випадає у грудні, січні та жовтні. Влітку майже не буває дощ. Агрокліматичні умови півострова дозволяють вирощувати маслини, шафран, фісташки та іншу сільськогосподарську продукцію.
Абшеронський півострів багатий історико-архітектурними пам'ятками і прекрасними пляжами.

Численні фортеці, замки та вежі Абшерона, що збереглися з давніх часів, свідчать, що півострів був одним із найукріпленіших районів Азербайджану. Усі ці стратегічні об'єкти викликають пекучий інтерес не лише туристів, а й місцевих мешканців. Так, колишні військові укріплення нині перетворилися на об'єкти екскурсійних маршрутів та наукових пошуків, проте вони й досі не розкрили всіх своїх таємниць. Шаган, Нардаран та ін.
Вони були неприступні та пристосовані до тривалої облоги. У селищі Мардакан зберігся величний замок-фортеця заввишки 22 метри. Він має 5 ярусів та оточений потужною шиною. По периметру двору тягнуться десятки колодязів для зберігання зерна та запасів. З іншими фортецями замок поєднувався підземним ходом. Неподалік знаходиться вежа, зведена 1203 року. Вона кругла на відміну від свого грізного чотирикутного "сусіда". А сама місцевість отримала назву від колишнього тут племені мардаків", тобто мужніх воїнів. Оригінальна етимологія походження назви села Рамани. Це означає - "римське село"; збудований у XIV столітті і довгий час на його 15-метровій вежі запалювалися сигнальні вогні. У селі Шаган знаходяться руїни сторожової вежі XII-XIII століть. Вона була вузька і висока, як мінарети. У надрах під вежею зберігся таємний хід, що повідомлявся з підземеллями інших замків та веж. Багато туристів приїжджають сюди не лише для огляду пам'ятки архітектури, а й відвідування мавзолею. Круглу вежу Нардарана зведено 700 років тому. Вона зберігає відбиток святості, тут нерідкі паломники, адже Махмуд ібн Саад, майстер цієї споруди збудував дві унікальні мечеті: Бібі-Ейбатську та бакинську Молла Ахмеда